простий народ

1) (нация) народ (-ду) и (реже, гал.) нарід (-роду), (часто) люд (-ду), (редко, устар.) мир (-ру). [Назвався сей народ Русь (Куліш). Український народ (Н.-Лев.). Любіть-бо нарід наш (Біблія). Слава людові українському на многі літа (Дума). У кождого люду, у кожній країні живе такий спогад (Л. Укр.). Увесь руський мир під ними (князями) збирався (Куліш)]. Все земные -ды - всі народи світу, (торж.) всі народи земні;

2) (крестьянство) народ и (гал.) нарід, простолюд (-ду), простолюддя (-ддя), (прості) люди (-дей), (простий) люд, простота, (гал.) хлопство, (стар.) посполиті (-тих), (просте) поспільство, (мир) мир. [Міський простолюд знову й тут не мав місця (Грінч.). Книжники й пани верховодять в громаді нашій, наче бог злюбив їх понад простолюд (Л. Укр.). Дивись: пан, а балака, як люди (Номис). То пани, а ми - люди (Номис). Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють (Куліш). Де мені поради шукати: чи межи князівством, чи межи простим поспільством? (Л. Укр.)];

3) (множество или группа людей) народ и (гал.) нарід, люди, люд, мир. [Народу насходилося сила (Київ). Якого народу зібралось там багато! (Греб.). Мша скінчилась у костьолі, люд порозсипався (Рудан.). На пристані миру такого, що страх (Канівщ.)]. При -де - при людях, прилюдно. Ну и -род! - ну й люди (народ)! -род валом валит - люди як плав пливуть, народ (люд) суне як хмара (лавою пре). Мутить -род - колотити (баламутити) людей, колотити миром. Глас -рода, глас божий (стар.) - глас народу - глас божий; коли люди брешуть, то й я з ними (Приказки);

4) (всё, что народилось) нарідок (-дку), нарід (-роду) и народ (-роду). [А тут і всякого иншого нарідку намножилось (К. Старина). Це я для собачні їдло несу; а ну, собачий народе, сюди! (Звин.)].

* * *

1) наро́д, -у

2) (ед.: люди) наро́д, лю́ди, -де́й; мир, -у

n pl

1) (the C.) палата громад (тж House of С)

2) простий народ

3) провізія, раціон

4) спільне харчування (в коледжі)

* * *

1) викор. з дiєcл. у мн. простий народ ( на відміну від вищих класів); icт. третій стан

2) (Commons) члени палати громад; палата громад

3) викор. з дiєcл. в oдн. провізія е щоденний раціон на людину; спільне харчування ( у коледжі)

1) простий народ, простолюддя, маси

2) знев. натовп, чернь

3) населення

* * *

1) простий народ, маси; натовп, чернь

2) населення

плат, простий народ; простолюд; натовп; чернь

* * *

1) фолък. феї, ельфи

2) дрібнота, дітлахи

3) карлики; пігмеї; ліліпути

4) маленькі люди; простий народ

1. n

1) порядок, послідовність; розташування, розміщення (в певному порядку)

2) спокій, заведений порядок

3) справність; добрий стан, лад

4) добрий фізичний стан

5) регламент; правила процедури; порядок ведення (зборів тощо)

6) суспільний лад, устрій

7) військ. стрій, бойовий порядок

8) мат. степінь

9) ряд

10) архт. ордер

11) наказ, розпорядження; інструкція

12) дозвіл; перепустка; ордер

13) вексель, чек

14) замовлення

15) амер. порція, замовлення (в ресторані)

16) верства суспільства, соціальна група

17) військ. ранг; чин; звання

18) орден; відзнака

19) рицарський (релігійний) орден

20) товариство, організація (приватних осіб)

21) церк. група духовних осіб

22) pl духовний сан

23) церк. один з дев'яти чинів ангелів

24) рід; сорт; властивість

25) зоол., бот. ряд; підклас

26) амер. стиль, тенденція

2. v

1) наказувати; розпоряджатися

2) посилати; відсилати

3) призначати; приписувати (ліки)

4) замовляти

5) упорядковувати, доводити до ладу

6) розташовувати, розкладати (в певному порядку)

7) висвячувати в духовний сан

8) визначати

* * *

1) порядок, послідовність; розташування, розміщення ( у певному порядку)

2) справність, порядок, хороший стан; хороший ( фізичний) стан

3) порядок, спокій; заведений порядок; дотримання закону, правил

4) лад

5) порядок ведення ( зборів); правила процедури, регламент

6) вiйcьк. шикування, стрій

7) мaт. порядок, степінь

8) apxiт. ордер

9) ряд

10) наказ, розпорядження; інструкція

11) icт. дія

12) ордер; дозвіл; пропуск; контрамарка

13) вексель; чек

14) замовлення

15) aмep. порція, замовлення ( у ресторані)

16) верства суспільства; соціальна група

17) вiйcьк. ранг; чин, звання

18) відзнака; орден

19) кавалери одного (того ж) ордена

20) лицарський або релігійний орден

21) товариство, організація ( приватних осіб)

22) цepк. група духовних осіб

23) рід, вид, сорт; властивість

24) зooл., бoт. ряд; підклас; порядок

25) aмep. стиль; тенденція

26) aмep.; c-г. кондиційний стан тютюнового листа, вологість листя тютюну

1) наказувати; розпоряджатися

2) направляти, посилати

3) призначати, прописувати ( ліки)

4) замовляти

5) упорядковувати; приводити в порядок

6) розташовувати, розподіляти ( у певному порядку)

7) aмep.; c-г. приводити листя тютюну в кондиційний стан

8) посвґчувати у духовний сан

9) визначати, зумовлювати

n (pl plebes) n

1) іст. плебс

2) знев. плебей

* * *

n; (pl plebes); іст.

1) викор. з дiєcл. у мн. простий народ ( на відміну від вищих класів); icт. третій стан

2) (Commons) члени палати громад; палата громад

3) викор. з дiєcл. в oдн. провізія е щоденний раціон на людину; спільне харчування ( у коледжі)

1) фолък. феї, ельфи

2) дрібнота, дітлахи

3) карлики; пігмеї; ліліпути

4) маленькі люди; простий народ

n; (pl plebes); іст.

1) простий народ, маси; натовп, чернь

2) населення

1. (the C.) Палата громад (Велика Британія)

2. простий народ (на відміну від вищих класів)

3. іст. третій стан

- House of C. Палата громад (Велика Британія)

- "global commonss" загальне надбання

I. 1) простий, (обыкновенный) звичайний, (немудрёный) немудрий; мат. - простий. [Проста справа (дело). Проста одежа. Проста людина. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Не з каменю, не з мармору - з простого заліза (Тич.)]. -тое письмо - звичайний лист. -тое предложение, грам. - просте речення. -тые числа - прості числа. -тые тела - прості (первісні) тіла (елементи). -той глаз, -тым глазом - голе око, голим оком, на голе око. -той человек - проста людина (см. также Простак, Простолюдин). Этот человек прост (глуповат) - немудра це людина. -той народ - простий люд, простолюд, поспільство, простацтво, простота ( см. Простонародие). Совершенно -той - простісінький. Нет ничего проще этого - нема нічого простішого над (за) це;

2) (порожний, пустой) порожній (о сосуде и т. п.), вільний, гулящий; (см. Порожний, Пустой, (о времени) Свободный). -тая посудина - порожня посудина. -того места нет - вільного місця нема. В -тое время - вільним, гулящим часом, вільного часу;

3) (ординарный) простий, поє[о]динчий. [Подвійне сукно ширше від простого];

4) (о происхождении и переносно) простий, простацький. [Простого роду. Не багата я і проста, та чесного роду (Котл.). Простацький (простонародный) стиль. Не погордуй вступити до нашої простацької господи (Куліш)]. Простейший - найпростіший.

II. Простой, сущ. -

1) см. Простаивание;

2) перестій, простій (-тою); постояле (-лого). Извозчик требует платы за -той (за ожидание) - візник вимагає плати за постояле. Простой дома, квартиры - вакування дому, кватири. -стой машины - простояння машини.

* * *

1) про́стий и прости́й

2) ( обыкновенный) прости́й, звича́йний; ( обыденный) щоде́нний, повсякде́нний

3) ( простодушный) прости́й, простоду́шний; ( простоватый) проста́цький

4) ( глуповатый) прости́й, недоу́мкуватий, бі́дний на ро́зум; дурне́нький

5) ( элементарный по составу) спец. прости́й

n іст.

громада, община; народ

* * *

1) простий люд; простолюд

2) = commonage II

3) громада

4) юридична особа

1. n

1) натовп

2) товчія, давка

3) розм. компанія, група людей

4) сила-силенна, безліч

2. v

1) товпитися; тиснутися; юрмитися

2) тіснитися; набиватися, переповнювати, заповнювати

3) збиратися, скупчуватися, збиватися

4) нагромаджувати, накопичувати

5) стискувати, спирати; давити, напирати

6) амер., розм. тиснути, натискати

* * *

1) юрба, натовп; ( the crowd) простий люд, народ; чернь

2) штовханина, тиснява

3) компанія, група людей

4) безліч, маса, велика кількість

5) миcт., ( the crowd) кiнo статисти, фігуранти

1) юрбитися, тіснитися; набивати, переповняти, заповнювати (простір, приміщення)

2) збиратися, скупчуватися; зосереджуватися; збирати, скупчувати; нагромаджувати

3) тіснити, давити, напирати; cпopт. тіснити, притискати ( м'яч)

4) aмep. тиснути, натискати ( на кого-небудь)

5) (into, on to) втискувати, упихати; втискуватися, протискуватися; aмep. втягувати силою ( у що-небудь); ( through) протискуватися (нaпp., у ворота)

6) ( upon) нахлинути на, охопити

7) aмep. досягти певного віку

1) юрба, натовп; ( the crowd) простий люд, народ; чернь

2) штовханина, тиснява

3) компанія, група людей

4) безліч, маса, велика кількість

5) миcт., ( the crowd) кiнo статисти, фігуранти

1) юрбитися, тіснитися; набивати, переповняти, заповнювати (простір, приміщення)

2) збиратися, скупчуватися; зосереджуватися; збирати, скупчувати; нагромаджувати

3) тіснити, давити, напирати; cпopт. тіснити, притискати ( м'яч)

4) aмep. тиснути, натискати ( на кого-небудь)

5) (into, on to) втискувати, упихати; втискуватися, протискуватися; aмep. втягувати силою ( у що-небудь); ( through) протискуватися (нaпp., у ворота)

6) ( upon) нахлинути на, охопити

7) aмep. досягти певного віку

представить

1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;

2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);

3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;

4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;

5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];

6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];

7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?

8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];

9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];

10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];

11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.

* * *

несов.; сов. - предст`авить

1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́

2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти

3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)

4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)

5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти

6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити

7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)

8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)

9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]

10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 1

11) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти